27 грудня 2016 року в Сокільській СЗШ І-ІІІ ст. Чернівецького району Вінницької області відкрився музей творчості ім. Заслуженого вчителя України Лук’яненка Сергія Дмитровича.
На урочистості з нагоди відкриття музею завітали: голова Чернівецької райдержадміністрації Антонюк Олег Петрович, голова районної ради Мельничук Василь Миколайович, завідуючий лабораторії технологій комунального вищого навчального закладу "Вінницька академія неперервної освіти" Любчак Семен Степанович, начальник відділу освіти Петровська Марія Володимирівна, завідувачка районним методкабінетом Рибчук Тамара Григорівна, сільський голова Брухаль Леонід Володимирович, директор ФГ “Колос — 22” Чопенко Володимир Степанович, дружина Галина Миколаївна, діти та онуки Сергія Дмитровича.
Щоденна кропітка праця і творче натхнення, що згодом переросли в майстерність; наполегливість і повна віддача улюбленій справі сприяли професійному росту. Результат не забарився, щедрий урожай зібрав Учитель зі своєї педагогічної ниви:
першої нагороди «Відмінника освіти УРСР» удостоєний в 1982році;
1987рік – нагороджений орденом «Трудової слави ІІІ ступеня»;
2001рік- присвоєно звання «Відмінника освіти України»;
2003 рік - став лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року»;
2004рік- визнаний «Людиною року» в номінації працівник освіти;
2005рік – занесений на Дошку Пошани Вінницької обласної держадміністрації;
2006 рік – став Лауреатом обласної педагогічної премії;
2007 рік – «Кращий учитель сільської школи» Всеукраїнського конкурсу
«Вчитель року 2007»;
2007 рік – нагороджений нагрудним знаком «Василь Сухомлинський»;
2010 рік – нагороджений нагрудним знаком «Антон Макаренко».
27 лютого 2012року Указом Президента України Сергію Дмитровичу присвоєно Почесне звання «Заслужений учитель України».
До скарбнички нагород належать ще 39 Почесних грамот, Дипломів, Подяк відділу освіти, районної та обласної державних адміністрацій, обласного департаменту освіти, Міністерства освіти і науки України.
Проте найвищою нагородою для Учителя стали успіхи та перемоги його вихованців, здобуті завдяки мудрості Наставника та наполегливій праці:
- 2001 рік- учні Сокільської загальноосвітньої школи Костельний Андрій та Слободянюк Юрій вибороли І місце у 2 та 3 етапах і ІІ місце у 4 етапі Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання;
- 2004 рік – Лайтер Олександр здобув І місце у 2, 3 та 4 етапах Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання;
- 2006 рік- Аксамитний Олександр стає повним переможцем 2, 3, 4 етапів Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання.
В подальшому його учні уже традиційно щороку виборювали призові місця на всіх етапах. Їх загальна кількість сягає понад чотири десятка.
Творчий підхід Сергія Дмитровича до справ проявлявся в усьому. Недарма девізом усього його життя були прості слова: «Роби зі мною, роби, як я, роби краще мене». Його ентузіазму, енергійності, працездатності можна тільки позаздрити. Недивно, що ім’я його відоме далеко за межами Вінниччини, адже тричі Сергій Дмитрович приймав участь у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року» в номінації «Трудове навчання», не тільки стаючи переможцем, а й будучи членом журі під час проведення конкурсу.
Сергій Дмитрович був Творцем, Мислителем, Поетом та найперше він був справжнім Учителем. Він вмів нестандартно мислити і приймати неординарні рішення. Культура, майстерність, потяг до мистецтва проявлялись у всіх сферах його діяльності, та основою й вершиною всього завжди залишалася Школа.
Ще в далекому 2000 році, створюючи свої перші вироби, Сергій Дмитрович не ставив за мету та й не міг думати про те, що постане потреба у створенні музею. Але його творчі фантазії народжували все нові й нові композиції, і його “рукотворним дітям”, як ніжно називав їх Сергій Дмитрович, стало тісно в майстерні. Виникла потреба окремої кімнати, де було організовано виставку творчих робіт та експонатів. Це не просто вироби, це частинка таланту Творця, мудрості Вчителя, тепла Наставника, творчості Зодчого, вміння Майстра.
Сергій Дмитрович щедро ділився своїм досвідом роботи з колегами, надавав методичну допомогу молодим спеціалістам, досвід його роботи приїжджали вивчати педагоги із сусідніх районів, слухачі обласних курсів підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання. Він один з найперших в Україні розробив авторську програму «Сюжетна пластика з елементами «техно».
Серед захоплень Сергія Дмитровича – живопис, іконопис, народні ремесла, поезія, сатира і гумор, він писав пісні та музику до них. Але найбільше захоплення у Майстра викликала робота з учнями. Він покладав великі надії на підростаюче покоління, він вірив учням і вірив у них, своїх учнів, учив їх працювати, виконувати на совість всі завдання і цінувати час. Розуміючи, що життя швидкоплинне і надто коротке, Сергій Дмитрович надзвичайно бережно ставився до свого та чужого часу, завжди був у роботі, спішив багато зробити, ніби розуміючи, що залишилось надто мало часу, що може не встигнути.
Історія експонатів “Музею творчості ім. С.Д. Лук'яненка” розпочинається з 2001 року, коли учні Сокільської СЗШ І-ІІІст. Костельний Андрій та Слободянюк Юрій вперше вибороли почесне ІІ місце у ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання, а Сергій Дмитрович, в той же час, наполегливо працював над новою програмою з трудового навчання для учнів 10-11 класів “Сюжетна пластика з елементами “техно”, яка згодом, у 2002 році, була затверджена як його авторська програма.
Особливість та неповторність експонатів полягає в тому, що при їх виготовленні учні обирали й поєднували різні техніки виконання роботи, а це робота з деревом: випилювання, плоскорельєфне різьблення, заовалена рельєфна різьба, виконання фігурок персонажів, токарство, випалювання; робота з металом: карбування, робота з дротом, токарні роботи; різні види з'єднань: на клеях, шипами, паянням, клепанням, шурупами чи цвяхами.
В роботах поєднуються скульптурні групи малих форм, архітектурні споруди, різьблені чи токарні елементи, деталі з пластичних матеріалів. Цікавим є “оживлення” композицій, динаміка фігур, елементи споруд, використання звукового супроводу та світлових ефектів.
Створюючи той чи інший експонат, виконавці старались передати історичну достовірність, епоху, достовірність інтер'єру, національний колорит, пропорції тварин та людей. Таким чином робота над виробами — це сплав декоративно-ужиткової діяльності з технічним конструюванням, історії та літератури, образотворчого мистецтва з технологіями обробки матеріалів, машинознавством. Результат такої діяльності — це низка творчих робіт: “Вій”, “Тарасові шляхи”, “Еней був парубок моторний”, “Корчма”, “Чортів млин”, “Мені тринадцятий минало”, “Казка”, “Ніч перед Різдвом”, “Гайдамаки”, “Плач Ярославни”, “Взяття фортеці”, “Трипілля”, “Тут була вольниця”, “Храм”, “Хрещення Київської Русі”.
Джерело http://tehnologii.ucoz.org/load/podiji/vidkrittja_muzeju_tvorchosti_im_luk_janenka_sergija_dmitrovicha/10-1-0-345 |
