Особливості роботи: Виявлення й оцінка
родовищ корисних копалин у процесі зйомки, пошуку і розвідки, складання
геологічних карт, геологічних профілів. Геолог повинен знати: Теоретичні і прикладні
питання геології, технологію переробки мінеральної сировини, геологічні прийоми
вивчення надр, економіку, географію. Професійно важливі
риси: • фізична витривалість ;
• просторова уява; • спостережливість; • уважність; • логічне мислення • емоційно-вольова
стійкість; • технічний слух. Медичні протипокази: • схильність до
застудних захворювань; • порушення функцій
опорно-рухового апарату; • виражені захворювання
серцево-судинної системи; • хвороби суглобів; • хвороби, пов'язані з
втратою свідомості. Шляхи отримання
професії:
геологічні ВУЗи, університети. У наш раціональний час,
коли навіть у космос літають по туристичній путівці, геологія залишається,
мабуть, останнім притулком романтика… Досить часто професія
геолога асоціюється у молоді з далекими романтичними подорожами. Певною мірою
це дійсно так, лише подорожують геологи не на відомі світові курорти, а
найчастіше кудись в глуху тайгу або тундру, на розвідування родовищ. У більшості випадків їх
робота пов’язана з частими і тривалими відрядженнями, проходить у польових
умовах («кабінетні» геологи, що займаються переважно аналізом інформації у
стаціонарних умовах, також є, але рідше). Нерідко робота здійснюється так
званим вахтовим методом — геологи на декілька тижнів виїжджають в експедицію,
де працюють у дуже інтенсивному режимі і практично без вихідних, зате після
кожної такої поїздки отримують досить тривалий відпочинок. В умовах експедицій
робота відбувається в обмеженому колективі, вимагає вміння бути терпеливим до
інших людей, уживатися з ними, лояльно ставитися до побутових незручностей та різної
скрути, пов'язаної з похідним життям.
Робота геолога
починається з вивчення і співставлення гірських порід, взятих з поверхні землі,
дна моря або зі свердловин, відбору зразків, їх лабораторного дослідження. Геолог повинен зрозуміти, чи є в даному районі корисні копалини, які саме, як
вони розташовані і наскільки доцільна їхня промислова розробка.
Місця роботи таких
фахівців — геологорозвідувальні експедиції, геофізичні й бурильні партії,
науково-дослідні та проектні організації. Основна сфера застосування їхньої
праці — розвідування і освоєння родовищ корисних копалини. Потрібні вони і в
будівництві (наприклад, для виявлення особливостей ґрунтів на місці майбутніх
споруд). Сучасна геологія –
меганаука, що включає величезну кількість дисциплін: • геофізика (фізичні
властивості землі, гравітаційні, електромагнітні поля); • геохімія (хімічний
склад землі); • мінералогія (вчення
про мінерали – стійкі природні з'єднання); • стратиграфія
(послідовність відкладення шарів гірських порід); • тектоніка (рух земної
кори); • петрографія (вчення
про гірські породи).
Геологи потрібні не
лише крупним нафто- і газодобувним компаніям, але і крупним будівельним фірмам.
Недавно у геологів з'явився ще один фронт робіт – в компаніях, пов'язаних з
розвідуванням і видобутком корисних копалин за кордоном: у Південній Африці і
Латинській Америці, Європі (зокрема, на території колишньої Югославії). Туди
охоче беруть випускників геологічних вузів, але вимагають хороших знань
іноземної мови. Так, для роботи в Перу треба володіти іспанською, у Південній
Африці, Канаді - англійською). Професія є помірно
поширеною. Рівень оплати праці середній або високий. У фахівців, зайнятих
розвідуванням і розробкою родовищ корисних копалин, особливо таких, як нафта і
газ, рівень доходів перевищує середню зарплату в промисловості у 2-3 рази
(проте і умови праці у них є досить важкими).
У міру накопичення
професійного досвіду працівники можуть претендувати на кар'єрне зростання
(наприклад, стати начальником експедиції або директором якого-небудь підрозділу
у науково-дослідному інституті) і на відповідне підвищення рівня оплати праці. |