"Комсомолка" разом з експертами розібралася, який виш обрати сьогодні, щоб через п'ять років бути затребуваним фахівцем.
Я в айтішники піду
Той факт, що найбільш перспективними є професії в IT-сфері, сьогодні не викликає сумнівів ні у кого. Уряд, побоюючись витоку мізків з країни, регулярно намагається "нагодувати" айтішників якщо не преференціями та пільгами, то принаймні обіцянками. Хоча на зарплати IT-фахівцям скаржитися гріх - вже не перший рік вони є найбільш високооплачуваними співробітниками на ринку праці.
Зрозуміло, що це стосується тих, хто працює, але і тут у дипломованих програмістів все в шоколаді: без роботи вони залишаються рідко. По-перше, айтишник сьогодні - це обов'язкова ланка будь-якого офісу. По-друге, на ринку працює досить багато профільних компаній. І, нарешті, попит на айтішників, крім внутрішньої потреби, пояснюється ще й тим, що закордонні компанії, користуючись відносно невисокими розцінками на послуги, розміщують в Україні свої замовлення, і вітчизняні IT-компанії наймають під них фахівців.
Де ж можна отримати настільки потрібну і перспективну професію?
- На мій погляд, четвірка лідерів у підготовці IT-фахівців у Києві - це університет "КПІ", університет ім. Шевченко, "Могилянка" і НАУ, - розповіла "Комсомольській правді в Україні" керівник освітніх програм компанії ЕПАМ Системс (Київ) Олена Сирота. - Хоча до нас приходять хлопці з різних вишів, і я можу сказати, що гарні випускники є скрізь.
За словами експерта, виші дають необхідну базу, але для конкретної роботи молодих фахівців-айтішників потрібно доучувати. Тому для випускників вишів поряд із фундаментальними знаннями важливі вміння вирішувати поставлені завдання і готовність працювати в команді.
До речі, всі "правильні" айтішники з самого початку орієнтовані на постійне донавчання - це та сфера, де вчитися треба, без перебільшення, все життя. І вкладення в навчання неодмінно окуповуються, адже в підсумку нові навички та професійне зростання істотно підвищують "вартість" самого фахівця.
Майбутнє - за аграріями та енергетиками
Якщо говорити про довгострокову перспективу - п'ять і більше років, то, на думку провідного експерта українського ринку праці, керуючого партнера рекрутингової компанії SM Consulting Сергія Марченка, - чудові шанси мають випускники сільськогосподарських вузів: грунтознавці, тваринники, технологи переробної промисловості тощо. Пояснюється це тим, що Україна - аграрна країна з великими традиціями та блискучими перспективами в цьому бізнесі.
Також, на думку експерта, через п'ять років варто чекати високого попиту на теплоенергетиків та представників інших професій, пов'язаних з енергозбереженням. В Україні багато енерговитратних виробництв, будівель і домоволодінь. Тому, враховуючи майбутнє подорожчання енергоносіїв, інтерес до енергозберігаючих проектів протягом багатьох років залишатиметься стабільно високим і попит ще довго буде перевищувати пропозицію.
- Також ключовим драйвером виступить активізація відносин з ЄС, - продовжує експерт. - Набагато більше роботи буде у лінгвістів, юристів-міжнародників, логістів.
Хочеш стати економістом - будь ним!
Є низка традиційних професій, затребуваних завжди, тому без роботи навряд чи залишаться випускники медичних, торгово-економічних вишів. І, незважаючи на те, що останнім часом багато говорилося про надлишок економістів, експерти впевнені, що інтерес до Києво-Могилянської академії, Київського національного торговельно-економічного університету, Європейського університету, Університету економіки та права "КРОК" збережеться.
- Сьогодні ми живемо в такий час, коли важлива не стільки обрана спеціальність, скільки кваліфікація - кваліфіковані фахівці завжди в ціні, - погоджується директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. - Так що велике значення має і сам навчальний заклад, і особисті якості молодого фахівця.
Є ще такий важливий показник, як зарплата через рік після закінчення вишу, продовжує економіст. Наприклад, зрозуміло, що випускник Гарварду має кращі початкові умови і більш високу стартову зарплату. Але якщо він не підтверджує свій рівень кваліфікації, то швидко скочується вниз, і розповіді про те, що він закінчив Гарвард, навряд чи допоможуть.
Рейтинг на допомогу
Очевидно, що основним критерієм вибору вишу є наявність у ньому цікавої спеціальності. Але одна справа, якщо людина з дитинства мріє стати кондитером - тут їй пряма дорога до Національного університету харчових технологій. А ось юристів чи економістів сьогодні випускає мало не кожен виш!
Чи допоможуть абітурієнтам рейтинги вишів?
- Кращими визнаються ті виші країни, які традиційно є найпрестижнішими, - говорить психолог Вікторія Єгорова. - Іміджі лідерів даного рейтингу формувалися десятиліттями, сюди стікалися кращі викладацькі кадри, тут формувалися ефективні традиції, в них вливалися певні інвестиції. А тепер уже авторитет працює на виш. Втім, будь-які рейтинги відносяться до популярного читання для широкого кола користувачів, і зовсім не обов'язково, що цей перелік відображає реальний стан речей. Тому порада: користуйтеся різними джерелами інформації, аналізуйте!
Диплом проти досвіду
У той час як за кордоном для подальшої кар'єри дуже важливо закінчити хороший виш, в нашій країні склалася зворотна ситуація. Досить часто при прийомі на роботу освіта не має великого і тим більше вирішального значення. За даними Сергія Марченка, сьогодні не менш 40 відсотків фахівців, які вважаються кваліфікованими, не мають профільної освіти. Але українські роботодавці закривають на це очі, оскільки для більшості з них головне - вписатися в зарплатний бюджет. Крім того, не так давно дипломованих маркетологів, рекламістів, логістів просто не було - виші не готували достатньої кількості студентів за такими спеціальностями. Експерти ринку праці констатують, що сьогодні для багатьох сфер бізнесу набагато більш важливий досвід успішної роботи, ніж диплом певного вишу. Але при цьому говорять, що останнім часом ситуація змінюється на краще і провідні виші поступово повертають колишній імідж в очах роботодавців.
Джерело: http://kp.ua/
