Метрополітен оточений ореолом урбаністичної романтики. Тому й робота в підземці багатьом здається чимось романтичним, загадковим. Багато в чому цей наліт таємничості пояснюється тим, що метро - стратегічний об'єкт, відкритої інформації про нього мало. З 100 осіб, які приходять влаштовуватися на роботу машиністом, в результаті працювати залишається тільки один, стверджує психолог служби рухомого складу Олексій Рижов. Причому половина кандидатів самі йдуть, ледь дізнавшись про графік роботи: не кожен погодиться працювати в нічну зміну та у вихідні дні.
Багато хто не проходять медкомісію, тому що не відповідають суворим медичним критеріям. Решті тих, хто пройшов попередній відбір, належить пройти навчання, повний курс якого триває близько року. Це важка та напружена робота: потяг метро рухається на величезній швидкості, а машиніст повинен вести потяг точно у відповідності з графіком, уважно стежити за дорожніми знаками, показаннями приладів у кабіні, ситуацією на шляху. Крім того, машиніст метро одночасно повинен дотримуватися більше 50 різних інструкцій. Згідно з однією з цих інструкцій, на роботу він повинен приходити добре відпочивши.
Як стати машиністом?
Базові вимоги до машиніста метро: вік до 35 років, служба у Збройних силах. Плюсом при працевлаштуванні буде технічна освіта. Якості, якими повинні володіти ті, хто хоче працювати в метро: відповідальність, швидкість реакції, впевненість в собі. Крім того, для машиніста важливо мати гострий слух і гарний зір. При роботі на потягу метро кожні 3-4 хвилини зіниці машиніста то звужуються, то розширюються. А коли потяг з тунелю виїжджає на відкриті ділянки, це на деякий час засліплює машиніста. Навантаження на очі величезне, тому машиніст повинен мати відмінний зір.
Працювати машиністами не можуть люди, які страждають на хвороби центральної нервової системи, серця, судин, люди, у яких є проблеми опорно-рухового апарату, порушення вестибулярного апарату. Машиніст повинен вміти не тільки керувати локомотивом і знати правила руху на залізниці, а й уміти проводити необхідні дрібні слюсарні роботи, знати пристрій локомотива. Навчитися спеціальності машиніста можна за місцем роботи, в метро.
Однак навіть вчитися професії машиніста беруть не всіх. Кандидати проходять комплексне обстеження у психолога, що включає тести на перемикання уваги, короткочасну пам'ять і на інтелект, медкомісію, і тільки після цього вони допускаються до курсів. Тим, хто пройшов відбір і вчиться на машиніста, виплачується стипендія. Щоб бути допущеним до роботи помічника машиніста, потрібно скласти іспити. Здавати на право керування складом помічник машиніста може лише поле 2-3 місяців їзди, а щоб здати іспит на право самостійно управляти поїздом, буде потрібно ще стільки ж практики. Все навчання, починаючи від вступу та закінчуючи отриманням права на самостійне водіння, займає не менше року.
Кожна нова робоча зміна машиніста починається з медогляду. Спеціаліст працює 36 годин на тиждень, у нормі - до 6 годин на день. Проте зміна рідко обмежується 6-ю годинами, насправді машиністи працюють по 8 і більше годин. При цьому здійснюється робота в умовах високого шуму, напруженої уваги та різких спалахів світла. На пенсію фахівці виходять у 55 років. Метрополітен працює без вихідних, отже, у вихідні та святкові дні машиністам нерідко доводиться виходити на роботу.
Тим, хто хоче спробувати себе в цій ролі, необхідно розуміти, що робота машиніста дуже напружена та відноситься до другої категорії шкідливості. Машиністи схильні до хронічної перевтоми. Позначаються й відповідальність за безпеку пасажирів, і нервово-емоційне напруження, і монотонність, і підземна робота з її шумом і особливостями мікроклімату. Крім того, нерідко виникають стресові ситуації, адже метро - улюблене місце самогубців. Після подібних випадків машиністу надаються три дні на відпочинок і відновлення психологічних сил.
Ще один фактор - хитавиця, яка присипляє не тільки пасажирів, а й самого машиніста. Для людей, які їдуть у вагонах, машиніст, який заснув, не несе великої загрози, адже поїзд обладнаний комплексом блокувань. Тим не менш, керівництво випустило на цей випадок спеціальну інструкцію: машиніст, який відчув стомлення від монотонності, «при прямуванні перегоном, на вибігу і вільності колії повинен встати з крісла та виконати декілька фізичних вправ».
Зараз працювати машиністами в метро можуть тільки чоловіки. Робота помічника машиніста метрополітену та машиніста метрополітену входить до переліку важких робіт і робіт із шкідливими умовами праці, на яких заборонене використання жіночої праці. Жінкам працювати машиністами в метро не можна через шкідливі фактори, такі, як мікроклімат, постійний шум, штучне освітлення, необхідність постійної концентрації уваги.
