 1.
Загальна характеристика професії Обслуговує
відвідувачів в ресторанах, кафе, інших закладах харчування. Виконує замовлення
відвідувачів і отримує розрахунок за послуги. Прибирає після відвідувачів столи
і заново сервірує їх. Несе матеріальну відповідальність за збереження посуду і
виручку.
2.
Вимоги до кандидатів Для
успішної роботи необхідні фізична витривалість, хороша координація рухів (на
рівні усього тіла), розвинена зорова пам'ять, здатність розподіляти увагу і
арифметичні здібності.
3.
Медичні протипокази Робота
не рекомендується людям із захворюваннями: органів дихання (бронхіальна астма,
хронічний бронхіт тощо); серцево-судинної системи (гіпертонія, сердечна
недостатність тощо); органів травлення (виразкова хвороба, цукровий діабет тощо);
опорно-рухового апарату (хронічний ревматизм, деформації хребта тощо); нервової
системи (неврози, нав'язливі стани тощо); органів зору (міопія високої міри);
органів слуху (що викликають стійке пониження гостроти слуху); шкіри з
локалізацією на кистях рук (дерміти тощо).
4.
Освіта Досить
навчання на спеціалізованих курсах, хоча серйозніша освіта також вітається.
5.
Споріднені професії Багато
спільного у офіціанта з барменом, а часто буває таке, що їхню роботу поєднують:
у багатьох закладах є посада бармена-офіціанта.
Оцінка
відвідувачами ресторану багато в чому визначається якістю роботи офіціанта.
Ввічливий, акуратний офіціант налаштовує гостей на відпочинок, він передбачає
їхні бажання, допомагає зробити вибір, залишаючись при цьому ненав'язливим. Офіціант
(від латинського officians - службовець) - працівник ресторану, кафе, бару,
їдальні, закусочної, підприємства харчування в туристичних комплексах, готелях,
транспорті, що подає страви відвідувачам.
Більшість
не здогадується, який нелегкий хліб офіціанта. Робочий день може продовжуватися
12-14 годин. Офіціант завжди на ногах. Крім того, не можна входити в зал з
поганим настроєм. Необхідні
риси, що забезпечують успішність в професії: товариськість; ввічливість; легкість
контактувати з людьми і розуміння особливостей їхньої поведінки;
стійкість
уваги; розвинена
оперативна і довготривала пам'ять;
високі
рахункові здібності; хороший
розвиток органів чуття (зору, нюху, тактильної чутливості); фізична
витривалість, спритність.
Головний
обов'язок офіціанта — сервірування столу, а це справжнє мистецтво зі своїми
правилами і законами. Наприклад, застелити скатертиною стіл можна приблизно
десятьма способами. Прийомів скручування тканинних серветок ще більше. Ось
тільки найпопулярніші: «лотос», «парус», «свіча», «книжка», «гармошка»,
«шапочка кардинала». З
посудом і приладами теж не все просто. Передбачений в ресторанному бізнесі
мінімум столових предметів для однієї персони дорівнює дванадцять. Максимум —
п'ятдесят найменувань. Сюди входять кришталь для всіляких напоїв, всілякі
тарілки, ложки, виделки, ножі, спеціальні прилади для равликів, крабів, устриць
та інших екзотичних делікатесів. Крім того, ще існують кроншелі і пашотниці,
баранчики і тагани, купери і кокотниці. Це різномаїття інвентарю сервірування
офіціант повинен розташувати на столі у певному порядку, та ще з врахуванням
класу ресторану і типу заходу (індивідуальний, банкет, фуршет, коктейль,
кейтерінг). І все ж
таки його основний обов'язок — обслуговування відвідувачів. Тут теж є свої прийоми.
По-перше, офіціант повинен вміти так розповісти про фірмові та інші страви,
наявні в меню, щоб клієнту захотілося їх скуштувати. А ще
пояснити, чим, наприклад, бішамель відрізняється від мірондо і що таке
беф-булі. По-друге, вмить розібравшись в кулінарних пристрастях і матеріальних
можливостях гостей, він зобов'язаний ненав'язливо запропонувати їм ті або інші
страви, закуски і десерти. По-третє, йому потрібно швидко і красиво виконати
замовлення.
Для
здобуття спеціальності офіціанта слід закінчити професійні курси. Курси
розраховані як на офіціантів з досвідом роботи, так і на тих, хто вперше
вирішив спробувати себе в даній професії. Навчання розроблене з врахуванням
побажань і вимог, які пред'являють власники ресторанів, готелів і барів. В
процесі навчання вивчаються наступні теми: фарфоровий
посуд, прилади, барне скло, види згортання серветок; види
меню, послідовність подавання страв, підготовка залу до обслуговування, види
сервірування; алкогольні
та безалкогольні напої, особливості і правила подавання; винний
етикет; способи
перенесення тарілок, правила роботи з підносом, стейшн для офіціанта; схема
роботи з гостем і прийняття замовлення; мистецтво
гостинності;
практика
з прийняття замовлення і обслуговування гостей; види
банкетів, їхні особливості, обслуговування; репетиція
банкету;
шоу в
ресторані. Без
диплома можна розраховувати лише на посаду помічника офіціанта. Правда,
попрацювавши помічником біля року, з’являється шанс дорости до статусу
офіціанта. Більшість ресторанів приймають і чоловіків, і жінок у віці від 18 до
35 років. Приємна зовнішність і хороші манери поведінки вітаються. В деяких
випадках потрібне знання розмовної англійської мови. | 
